Назад к списку

Реабілітація після інсульту

Реабілітація після інсульту В Україні, згідно з даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, щороку стається 100-110 тис. ­інсультів, 30-40% хворих помирають у перші 30 днів після церебральної катастрофи, до 50% – упродовж першого року від початку захворювання; 20-40% пацієнтів, які вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності), до повноцінного життя повертаються лише близько 10%. 


Типові ознаки інсульту 

Типові ознаки інсульту, як правило, раптові. Людину має насторожити наступне: 

  1. Порушення чіткості зору, двоїння в очах 
  2. Порушення мови 
  3. Слабкість та/чи затерпання рук чи ніг 
  4. Запаморочення, втрата свідомості, нудота, блювання втрата координації, втрата свідомості 
  5. Нестерпний головний біль 
  6. Втрата контролю над кінцівками. 

 Гостре порушення мозкового кровотоку (інсульт) буває ішемічним та геморагічним. При першому порушується кровотік шляхом тромбування чи закупорки артерії. При другому судина пошкоджується, «лопає». Будь-яке гостре порушення мозкового кровоточу є небезпечними станом, який загрожує життю пацієнта. Як вказано вище, захворювання є досить серйозним і небезпечним. 

Початок лікування інсульту

 Початок лікування має бути швидким, тому що для пацієнта з інсультом час грає проти нього. І чим швидше звертання за допомогою, тим кращий прогноз. І не менше з тим, лише невеликий відсоток пацієнтів повертається до нормального, звичного, повноцінного життя. 

 Тому бесіда буде про реабілітацію. Яка мусить бути: ресурсом пацієнта, родичів, лікаря фізично-реабілітаційної медицини, фізичного терапевта, як об’єднання спільних зусиль. Як би банально не було, але пацієнт після інсульту мусить вчитись звичних для себе речей, навчитись говорити, ходити, тримати ложку, гребінець, навчитись заново обходити себе в побуті. 

 Заперечуючи відомий міф, про не що нейрони не відновлюються, можемо з впевненістю сказати, що то зовсім не так. Найактивніше відновлення відбувається в перший рік від судинної катастрофи, хоча сам процес нейропластичності ніхто не скасовував і займатись з пацієнтом і надалі є резонним. Метою лікаря фізично-реабілітаційної медицини є максимально наблизити людину до її попереднього стану. Навіть після інсульту можна відновити практично все! 

 Часто до тандему лікаря ФРМ (фізично-реабілітаційна медицина) та фізичного терапевта залучають психолога. Часто для того, щоб попередити депресивні моменти, часто для того, що мотивувати продовжити займатись собою далі. 

Хибні міфи про реабілітацію після інсульту 

А ще реабілітацію після інсульту супроводжує велика кількість неправильних уявлень про неї. 

  • •Перший – пацієнта не зачіпати перші дні. Неправда: реабілітація має починатись з першого дня і як тільки дозволяє стан, то підсаджувати, садити, водити, вчити ходити. Чим довше пацієнт лежить, тим більший ризик ускладнень і посилення неврологічного дефіциту. 
  • •Другий – все пройде само. Неправда – не пройде. Без допомоги можливо якийсь результат і буде. Якийсь… а метою є повне відновлення людини. 
  • •Третій – помічні крапельниці, уколи, чарівні таблетки. Неправда – як лежати й чекати ефекту від того, то не дочекаєтеся нічого. На жаль. Руки не навчаться писати, ноги ходити. Від того не стане чіткіша і виразніша мова. 

  • •Четвертий – реабілітація то дорого. Неправда – курс реабілітації коштує дешевше модних, але неефективних препаратів. Реабілітація то шанс жити як раніше. А ціни повноцінному людському життю не має.